КАПИ{[Ю]}ШОН

відлога, каптур (-ра), борідка, коба, кобка, кобень (-бня), (зап.) богородиця и бородиця, капа, (у монахов) каптур; ум. каптурець (-рця), каптурик, каптурок (-рка), каптурчик. [На голові стриміла гостроверха відлога (Н.-Лев.). А до коміра пришитий каптур (Звин.). Накинув кобку на голову й пішов з хати (Мирн.). Відкидає геть каптур чернечий (Франко). Опанча з богородицею (Поділля)].